Х-Архів Історія пісні «Чорнії брови, карії очі»

Х-Архів Історія пісні «Чорнії брови, карії очі» Кабинет автора

«Чорнії брови, карії очі» — відомий романс, який здебільшого вважають українською народною піснею.
Текст романсу має в своїй основі текст поезії «До карих очей» авторства відомого перекладача, фольклориста, педагога, одного з кращих знавців української мови і літератури — Костянтина Даниловича Думитрашко (18141886).

В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Думитрашко.

Константин Данилович Думитрашко (укр. Костянтин Данилович Думитрашко; 1814, Золотоноша — 25 апреля 1886) — украинский педагог, проповедник, писатель, поэт, переводчик и фольклорист. Автор первоначальных слов городского украинского романса «Чёрные брови, карие очи».

Константин Думитра́шко
укр. Костянтин Данилович Думитрашко
Думитрашко Костянтин.jpg
Имя при рождении Константин Данилович Думитрашко
Дата рождения 8 мая 1814
Место рождения
  • Золотоноша, Полтавская губерния, Российская империя
Дата смерти 25 апреля 1886 (71 год)
Гражданство (подданство)
  • Х-Архів Історія пісні «Чорнії брови, карії очі» Российская империя
Род деятельности прозаик, поэт, педагог, фольклорист, переводчик
Годы творчества 1830-е годы — 1886

Х-Архів Історія пісні «Чорнії брови, карії очі»

Популярний український романс «Чорнії брови, карії очі» підкорює серця слухачів уже майже півтора сторіччя. Цю дивовижно мелодійну пісню вважають витвором нашого талановитого народу.

Однак фольклористи знайшли витоки цього пісенного шедевру серед літературної спадщини відомого перекладача, фольклориста, педагога Костянтина Даниловича Думитрашка (1814-1886).

Історія романсу «Чорнії брови, карії очі»

Поезія «До карих очей» опублікована в рукописному збірнику «Копитькови вірші і пісні» у 1848 році. Відомо, що під цим псевдонімом писав свої поетичні твори К.Д.Думитрашко, у літературній спадщині якого поеми, балади, ліричні та гумористичні вірші.

Поет мав неабиякий хист до музики та живопису. Тарас Шевченко цікавився творчістю Думитрашка і називав його «безперечно обдарованою людиною».

Чимало дослідників вважають, що сам автор поезії написав і оригінальну мелодію, таким чином авторство пісні належить одній талановитій людині – Костянтину Думитрашку. Допис у рукописі засвідчує дату й місце створення поезії – січень 1854 року, м.Золотоноша.

Читайте далі про історію пісні «Чорнії брови, карії очі».

Читайте также:  Самые востребованные профессии для девушек: ТОП-20 [2022]

ДжерелаРедагувати

Сторінка Львівського ставропігійного братства св. ап. Андрія Первозваного.

Текст песни «Чёрные брови, карие очи»Править

Чёрные брови, карие очи —

Темная ночь вы и солнечный день.
Кто научил вас рвать сердце на клочья,
Кто научил завлекать вас людей?

И нет здесь вас рядом — в глазах вы всё время,
В душу плывёт и плывёт этот свет.
Может, полны вы дурманного зелья,
Колдуньи вы, очи? — Не ведом ответ.

Чёрные брови, ленточки шелка,
Всё мне смотреть да смотреть бы на вас.
Чёрные очи, как же мне очень
Нужен по жизни этот анфас!

Чёрные брови, карие очи —
Страшен бывает ваш омут подчас:
Глаза не сомкнутся ни днем и ни ночью —
Всё из-за дум моих, очи, о вас.
                           Перевод с украинского Е. Ратков

Чорнії брови, карії очі,

Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?

Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу, як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?

Чорнії брови — стрічки шовкові,
Все б тільки вами я любувавсь-
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас.

Чорнії брови, карії очі!
Страшно дивиться підчас на вас:
Не будеш спати ні вдень, ні вночі,
Все будеш думать, очі, про вас.

Сучасний текстРедагувати

(наведений нижче текст не є ані посиланням, ані зображенням, ані мультимедійним файлом).

Чорніï брови, каріï очі,

Темні, як нічка, ясні, как день!

Ой, очі, очі, очі дівочі,

Де ж ви навчились зводить людей?

Вас i немає, а ви мов тута,

Світите в душу, як дві зорі.

Чи в вас улита якась отрута,

Чи, може, справді ви знахарі?

Чорніï брови — стрічки шовкові,

Все б тільки вами я любувавсь.

Каріï очі, очі дівочі,

Все б тільки я дивився на вас!

Читайте также:  Персональный помощник от Литрес: Самиздат

Чорніï брови, каріï очі!

Страшно дивиться під час на вас:

Не будеш спати нi вдень, нi вночі,

Все будеш думать, очі, про вас.

Два останні рядки кожного куплету повторюються

ПосиланняРедагувати

  • ГРИГОРІЙ НУДЬГА ПРО ПІСНЮ «ЧОРНІЇ БРОВИ, КАРІЇ ОЧІ»
  • http://a-pesni.org/ukr/tchorniibrovi.php
  • Пісня «Чорнії брови, карії очі» у виконанні Анатолія Солов’яненка

СсылкиПравить

  • histpol.pl.ua
  • Песня «Черные брови, карие очи» на сайте youtube.com.



Читайте также:  Балтинвестбанк официальный сайт личный кабинет интернет банк

Избранная библиографияПравить

  • Поучение св. Дмитрия Ростовского, как пособие для нынешних проповедников. (Руководство для сельских пастырей), 1860, ч. III, № 41.
  • Замечания о церковной проповеди для простого народа 1861. там же, т. II. ч. 20;
  • Отношение обучения детей грамоте к пастырскому учительству 1861 т. IV, № 35;
  • Особенности церковного произношения — 1862 т. II, № 23;
  • Несколько слов о малороссийских сочинениях духовного содержания, 1863. т. III, № 35,
  • Историческое сведение о жизни и трудах митрополита киевского Евгения Болховитинова, 1867, № 51.
  • Об импровизации в церковной проповеди, 1869, № 11 и 41;
  • О книге митрополита киевского Арсения: «Изъяснение божественной литургии», 1874. т. II, № 22 и др.

БиографияПравить

Родился в семье золотоношского протоиерея. Окончил Полтавскую духовную семинарию и Киевскую духовную академию (1839). Магистр богословия. По окончании академии, в течение 25 лет был профессором Киевской духовной семинарии. В 1870 году был избран секретарём совета Киевской духовной академии, с 1872 — там же библиотекарем.

Умер Константин Думитрашко в 1886 году. Похоронен на Киевском историческом Щекавицком кладбище.

ПримечанияПравить

  1. Поэма «Жабомышодракивка» имела целью изобразить взаимные политические отношения между малороссами (украинцами), поляками и русскими. (Жабы — сечевые казаки, мыши — ляхи (поляки)).

ТворчествоПравить

Начало литературной деятельности К. Думитрашко приходится на 1830-е годы. Он автор бурлескноюмористической поэмы, переработанной с древнегреческого языка «Батрахомиомахия» («Жабомышодракивка с греческого языка
на казацкий выворот на швидку нитку перештопана», Спб. 1859 г.[1]), ряда легенд, баллад, переводил с немецкого языка (одним из первых взялся за перевод трагедии «Фауст» Гёте).

В его стихотворениях применены все размеры тонического стихосложения: ямб, хорей и др.

Его стихотворение «К карим глазам», написанная в 1854 году получила широкую популярность и стала украинской народной песней.

К. Думитрашко был известен также как автор статей в духовных периодических изданиях, по фольклору, на историко-литературные и морально-этические темы («Святочные колядки и стихи», «Иван-Купала» и другие). Его записи народных песен и дум опубликовал М. А. Максимович в «Сборнике украинских песен» (1849) . Ему принадлежат работы по истории украинской литературы. В журнале «Маяк» 1843 г. он поместил три стихотворения (под псевдонимом К. Д. Копытько)

Занимался также музыкой и живописью.

ЛитератураПравить

  • Чамата. Н. Об особенностях раннего украинского гекзаметра // Слово и время: Научно-теоретический журнал. — 2010. — № 6. — С. 105—116.
Оцените статью
Добавить комментарий